Методична робота

Опис педагогічного досвіду роботи 

вчителя хімії 

загальноосвітньої школи І - ІІІ ст. с. Топільне 

Сущик Раїси Михайлівни

Навчання буде успішним тоді, коли воно буде цікавим.

А. Ейнштейн

«Учитель повинен пам'ятати, що він працює на майбутнє.»

Проблема над якою працюю: Використання інтерактивних методів навчання, як засобу активізації учнівської діяльності на уроках хімії.

Актуальність проблеми: Головне завдання навчання полягає в тому, щоб не просто повідомити учням певний обсяг готових знань, а навчити їх приходити до потрібних висновків самим у процесі активного творчого пошуку. В.Сухомлинський говорив, що школа повинна бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.

Людство сьогодні перебуває в технологічній фазі науково-технічної революції, коли стрімко міняється техніка й технології, і щоб встигнути за запаморочливими новинками, щоб не відчувати себе викинутим за борт сучасного життя, треба постійно вчитися. «Навчання» стає категорією, яка супроводжує людину протягом усього життя.

Розв’язати цю актуальну проблему можливо лише на основі впровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на активізацію учнівської діяльності,  розвиток творчих сил, здібностей, нахилів учнів. Педагогічні інновації пов’язані із застосуванням інтерактивних методів у навчальній діяльності. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання ситуацій, використання рольових ігор, комп’ютерних технологій, методів проектів під час вивчення хімії.

Суть інтерактивного навчання: полягає в тому, що навчальний процес відбувається за постійної, активної взаємодії усіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці).

За даними американських учених, під час лекції учень засвоює всього 5 % матеріалу, під час читання - 10 %, роботи з відео/аудіо матеріалами - 20 %, під час демонстрації - 30 %, під час дискусії - 50 %, під час практики - 75 %, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання - 90 %. Особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі.

Інтерактивні методи навчання скомпонували низку цікавих, раніше чужих школярам правил. Наприклад, кожна думка важлива; не бійся висловитись; ми всі - партнери; обговорюємо сказане, а не людину; обдумав, сформулював, висловив; кажи чітко, ясно, красиво; вислухав, висловився, вислухав; наводь тільки обґрунтовані докази; умій погодитись і не погодитись; важлива кожна роль. Це дуже мене зацікавило, бо навчити учнів вчитися важче, ніж вимагати від них відтворення інформації. Тому використовую на уроці різні інтерактивні методи: «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Третій зайвий», «Склади кросворд», «Упіймай помилку», та інші. Також великі результати дають уроки, що провожу у групах, використовую уроки-казки, ігри, уроки з використанням комп’ютерних технологій та інші. Ці методи дозволяють учням вільно висловлювати свою думку, формують у них навички співпраці, творчого мислення. Впроваджуючи інтерактивні методи навчання, учні набувають культури дискусії; виробляють у собі вміння приймати спільні рішення; покращують уміння спілкуватись, доповідати. Рівень сприйняття учнями хімії - набуває особистісного сенсу. Замість "вивчити", "запам'ятати" основним стає - "обдумати", "застосувати".

Основні технології інтерактивних методів навчання, які використовую на уроках.

Метод «мозкового штурму» визначається як метод групового розв'язання творчої проблеми або метод комунікативної атаки. Основне завдання якого — генерувати щонайбільшу кількість ідей та обрати найбільш відповідну. Він спрямований на активізацію творчої думки учнів; виховання взаємоповаги, співчуття, впевненості.

Наприклад, в 7 класі можна просто розповісти про суміші та способи їх розділення, а тоді на закріплення спитати, як розділити ті чи інші суміші. А можна піти іншим шляхом. Після пригадування матеріалу природознавства про речовини дати групам дітей завдання визначити, що спільне і відмінне між молоком, водою і чаєм. Причому поставити завдання виявити кілька спільних і відмінних ознак та записати результати на листках. В ході обговорення відповідей виясняємо та поглиблюємо поняття сумішей і на прикладі молока відмічаємо, що деякі суміші можуть з часом розділятися. Друге завдання групам: запропонувати способи розділення суміші тирси, залізних ошурок, солі та піску. Після заслуховування думок дітей демонструємо і називаємо способи розділення сумішей. Це завдання допоможе сформулювати висновок про фізичні властивості речовин. 

«Знайди помилку». Такі завдання можна дати як всім учням, так і групам учнів. В завданнях є явні та малопомітні помилки які потрібно виявити. Наприклад, в 7 класі після вивчення закону збереження маси речовин та хімічних рівнянь даю завдання, в якому помилками є невірно розставлені коефіцієнти. На цьому учні одразу й зосереджують свою увагу. Але крім цього в завданні є помилкові формули, складені не у відповідності до валентності. Помічають ці помилки учні, що мають ґрунтовніші знання.

2Мg + 2O₂ = 2МgO

2Al + 3Cl₂ =2AlCl₃

4Fe + O₂ = 2Fe₂O

P +O₂ = P₂O₃

«Коло ідей». Метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми. Порядок проведення: учитель ставить дискусійне питання та пропонує обговорити його в малих групах; після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє всього один аспект проблеми, яку обговорювали; групи висловлюються по черзі, доки не буде вичерпано всі відповіді; під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей; коли всі ідеї про вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому. Потім підбиваються підсумки.

"Мікрофон" дає можливість кожному послідовно чи хаотично (за вибором людини, яка проводить опитування) сказати щось швидко, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Право висловити думку належить тому , у кого символічний мікрофон. 

«Рольова гра, імітація». Мета розігрування ситуації в ролях - визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом «гри».

Окрім використання різних інтерактивних методів для активізації пізнавальної діяльності учнів я використовую на уроках метод проектів. Наприклад, у 11 класі вивчаючи тему «Е–добавки», ми обстежили чіпси, морозиво, шоколад. Сюжетно-рольові ігри поєднують у собі знання не лише з хімії, але й з інших предметів. Проведення таких уроків вимагає ретельної підготовки як учителя, так і учнів. Під час проведення узагальнюючих уроків використовую такі ігри, як КВК, «Брейн-ринг», «Естафета», «Хто швидше».

Одним із способів активізації пізнавальної діяльності учнів є створення  на навчальних заняттях ігрових ситуацій. «У дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну справу» (А.С.Макаренко). Дидактичні ігри використовую переважно на уроках узагальнення знань, їх закріплення чи  вироблення практичних умінь і навичок. Ігрові ситуації допомагають підвищити емоційне сприйняття учнів, дозволяють уникнути перенавантаження, збуджують думку дітей та стимулюють їх творчу ініціативу. Ігрова модель навчання сприяє розвитку творчої уяви, формуванню навичок співпраці; створює умови для вільного висловлювання учнями власної думки, визначення певної аргументованої позиції; надає можливість учневі самовизначитися. Перевагу надаю таким прийомам як гра з кубиком, «дерево знань», «вилучи зайве», «морський бій».

Інтерактивність у навчанні легко пояснити такою словесною конструкцією, виведеною досвідом педагогів і психологів ще в античні часи:

Те, що я чую, я забуваю;

Те, що я бачу й чую, - я трохи пам'ятаю;

Те, що я чую, бачу й обговорюю, - я починаю розуміти;

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю - я набуваю навичок;

Коли я передаю знання іншим - стаю майстром.

Інтерактивні технології потребують певної зміни життя класу, а також значної кількості часу для підготовки. Краще старанно підготувати декілька занять у навчальному році, ніж часто проводити наспіх підготовлені «ігри».

Коригування неточних, неправильних відповідей здійснюю у формі пропозицій діяти інакше: «Можлива інша відповідь...» , «Існує інша точка зору…», «Можна сказати (написати, зробити) інакше…». Передусім необхідно дати право самому учневі переглянути свій початковий варіант дій.

Основні проблеми, з якими можна зіткнутись. У впровадженні інтерактивних методів існує низка типових проблем. Головною проблемою є те, що учень часто немає власної думки, а якщо й має, то боїться висловлювати її відкрито, на весь клас. Дискусію  важко провести в тому випадку, коли учні в неповній  мірі оволоділи фактичним матеріалом з теми, і тому не можуть аргументовано довести свою думку.

Часто школярі не вміють слухати інших, об'єктивно оцінювати їх. Учень не готовий у процесі обговорення змінювати свою думку, іти на компроміс. Дітям  важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи. Нерідко тут виникають труднощі й у малих групах: лідери намагаються «тягнути» групу, а більш слабкі учні відразу стають пасивними. До того ж підготовка кожного інтерактивного уроку вимагає багато часу. Через це я у своїй практиці використовую окремі методи інтерактивного навчання.

Висновки. Інтерактивні методи використовую з метою створення на уроці ситуації, яка дає учням змогу працювати разом, засвоювати, повторювати, систематизувати навчальний матеріал, виконувати практичні лабораторні роботи, створювати атмосферу співпраці, творчої взаємодії в навчанні: кращого сприйняття та засвоєння матеріалу, створення мікроклімату, який стимулює учня до вільного висловлювання своїх думок та вражень.

При цьому навчально–виховний процес організовую так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співпрацювати.